Промзона у Вовчанську, Мілове, Амбарне, Чугунівка — де намагаються закріпитися окупанти на Південно-Слобожанському напрямку?

Олександр Коваленко, пряма мова: 

Ми з вами мали можливість з вами почути про те, що відкривається новий напрямок на Харківщині. Багато ЗМІ процитували одного з військових Сил оборони України, який саме на це звернув увагу. Виникло багато питань: що за напрямок, що від цього очікувати, що буде далі, ну і чим все це закінчиться.

Думаю, що було б доцільним розпочинати саме з Харківщини. Але не з відкриття нового напрямку. Я хотів би приділити в першу чергу увагу саме тому, де вже досить давно існують російські метастази. Це Вовчанський напрямок, а також район Глибокого. Передусім саме Вовчанськ, тому що в районі Глибокого, це в напрямку на Липці, така собі стагнація, яка не змінюється вже більше року. Хоча час від часу деякі позиції Сили оборони України в цій локації повертають собі.

В свою чергу, на Вовчанському напрямку ситуація трохи інша. Напередодні я розповідав про те, що російські окупаційні війська мали можливість вийти та навіть закріпитися на околицях західної частини Вовчанська. Йдеться про вихід на південний берег річки Вовча. Саме тут російські окупанти намагаються зачепитися за Вовчанський олійно-екстракційний завод. Саме там вони вже закріпилися на стадіоні агрегатного заводу, і саме через нього і навколо нього намагаються прорватися на околиці вже олійно-екстракційного заводу, а також паралельно ще й намагаються прорватися у напрямку хлібозаводу.

Тобто їх основна мета – це в обхід північної частини Вовчанська прорватися за річку Вовчу до самого міста, і вже починати бойові дії саме в його західній частині, де переважно знаходиться те, що залишилось від приватної забудови. Але основним об’єктом закріплення для російських окупантів повинен буде стати саме район хлібозаводу та олійно-екстракційного заводу з виходом безпосередньо в приватний сектор. Отже, це є небезпечним моментом.

Також російські окупаційні війська намагаються прорватися на Вовчанські хутори. Зараз тут зосереджені підрозділи 128-ї омбр зі складу 44-го армійського корпусу і мотострілецькі підрозділи 72-ї мотострілецької дивізії 72-ї. А це постійний 24х7 тиск на наші позиції.

І, на жаль, в районі Вовчанських хуторів в них є просування. Не так, щоб глобальне, не те, щоб критичне, але все ж таки є. Тому зараз можна говорити про те, що ворог почав рух в районі Вовчанська. Це не можна поки що розглядати як щось глобальне, масштабне та максимально загрозливе, але це треба блокувати. По-перше, звісно ж, бажано повністю нейтралізувати можливості росіян вийти на західну частину Вовчанська і нейтралізувати їх на південному березі річки Вовча в районі заводів і стадіону. Ну вони поки що не зайшли на територію заводів, не закріпилися. А от в районі стадіону агрегатного заводу вони закріплені.

І вже безпосередньо щодо нового напрямку на Харківщині. Я б не називав це новим напрямком. Йдеться передусім про Мілове. Його можна сприймати так, нібито це фактично відкриття напрямку на Великий Бурлук. Але є декілька нюансів. І саме про ці нюанси я хочу сказати у порівнянні з будь-якими іншими прикордонними операціями російських окупантів.

По-перше, в районі Мілового не зосереджено зараз такої кількості сил та засобів, які б могли б забезпечити росіянам прорив до Великого Бурлука. Тут зосереджено саме таку кількість сил та засобів, які дозволять їм оперувати в районі сірої прикордонної зони.

І тут ми можемо бачити те, що росіяни в районі Мілового якраз і використовують саме цю сіру зону прикордонної смуги до 5 км. І коли вони вперлись за межі сірої зони, то вони і зупинилися. Мілове – це село, яке розтягнуто вздовж кордону з російською федерацією, та річкою Козинка. І ця річка в перспективі може стати проблемою для російських окупантів, якщо їм треба буде тікати з цієї локації. Бо річка буде за спиною, і її доведеться форсувати.

Там не все так просто. Але зараз росіяни дійсно намагаються штурмувати в напрямку на Амбарне і Чугунівку. Ну, звісно ж, у них є там амбіції на Зарубинку і на Хатнє. А при цьому російські окупаційні війська, повторююсь, не маючи потенціалу для виходу на Великий Бурлук, тобто відкриття великобурлуцького напрямку, намагаються зайти в Бологівку. Їм поки що це не вдається, але вони концентрують свої сили та засоби також для того, щоб прорватися сюди.

Це говорить про те, що для російського командування стоїть як мінімум дві задачі. Перша пов’язана з тим, що росіяни такими діями відволікають увагу Сил оборони України від куп’янського напрямку, тобто розпорошують нашу увагу. Друга задача – використовуючи прикордоння, саме цю сіру зону, і намагаючись зайти в Бологівку і навіть в Одрадне, об’єднати між собою з правого берега річки Оскіл той недоплацдарм, який сформувався за майже півроку, навіть трохи вже більше, але при цьому не настільки, щоб там можна було формувати ударне угруповання для удару по правобережному Куп’янську.

Плацдарм в районі Дворічної не може забезпечити російським окупантам формування ударного угруповання. Його неможливо там накопичити. Саме з цією метою вони будуть намагатися об’єднати між собою ось ці апендикси і поступово після об’єднання будуть намагатися розширювати плацдарм не тільки вздовж річки Оскіл, форсуванням річки Оскіл, а і шляхом постачання відповідних сил та засобів людського ресурсу, техніки саме через цей район.

Відповідно, в планах російської групи військ «захід», російського командування і шостої загальновійськової армії, яка за це відповідає, це поступове зрізання цих всіх кишень, формування такої собі зони, де б вони влаштовували прориви. Що вони вже захопили? Це приблизно 600 км² територія. Цього достатньо для створення плацдарму з подальшим формуванням ударного угруповання на правобережний Купʼянськ, до якого вони підійшли майже впритул, або для того, щоб вдарити по Великому Бурлуку, якщо вони, звісно ж, будуть мати сили та засоби для того, щоб відповідним чином сформувати ударне угруповання.

Тобто яка задача зараз? Не можемо сказати, що це саме відкриття нового напрямку, але це формування умов, по-перше, для створення відповідного плацдарму на правому березі. Другий момент пов’язаний з тим, що вони таким чином також відволікають увагу наших сил та засобів, намагаючись їх розпорошувати фактично по Харківщині, по різних напрямках. Якогось великого загальновійськового наступу з глобальними наслідками зараз не передбачається. Але тим не менш те, що росіяни намагаються відволікати нашу увагу по кордону, це буде відбуватися. Вони будуть розтягувати наші ресурси, будуть намагатися мінімізувати підтримку куп’янського гарнізону та куп’янського угрупування в принципі. І саме на це вони будуть намагатися найближчим часом робити акцент. Але, знову ж таки, ми бачимо, що переважно їм вистачає ресурсу для прикордонних дій в прикордонній смузі, але не для чогось більш глобального, масштабного.

Читати також:

Ігор Гончаренко, слюсар «Газмереж» загинув внаслідок ворожого обстрілу у Куп'янську

Дві вантажівки та мікроавтобус передала Куп'янська громада 475 окремому штурмовому батальйону 92 ОШБр

Телеграм-канал КУП`ЯНСЬК Gromada Group 

Facebook КУП`ЯНСЬК Gromada Group

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм