Вчительку Тетяну Єрохіну і студентку Софію Заєць вбили росіяни у селі Чорне

Життя 57-річної Тетяни Єрохіної відібрала російська армія у селі Чорне Харківської області.

Рано-вранці 15 лютого 2024 року у сусідній будинок влучило два КАБи-250, були загиблі. Дім Єрохіних також був пошкоджений. 

500-кілограмова бомба лежала неподалік, не розірвалась. 

Тетяна з чоловіком, племінницею та сусідами прийняли рішення виїздити до Харкова.

«Коли вже зібрали речі і сідали у машину з великим жалем на серці, що покидають дім, російські військові випустили ще КАБи. Одна авіабомба – у наш дім, інша – в машину. Сусіди чекали в своєму авто, їх поранених забрала «швидка», а моїх рідних – уже ні», – розповіла Юлія, донька Тетяни і Сергія.

Тетяна – родом із села Довжанка Купʼянського району. Зі Сергієм познайомилась на дискотеці у студентські роки. Пара закохалась і будувала стосунки. 9 квітня 1988-го одружилися. Того ж року Тетяна закінчила Харківський державний педагогічний інститут (а нині – університет) імені Григорія Сковороди. Стала вчителькою української мови і літератури.

«Батьки своїми силами, як-то кажуть, кров'ю і потом, наживали майно. У 1990-му зʼявилась я, їхня єдина та найулюбленіша донька», – розповіла Юлія.

Тетяна працювала у селі Грачівка вчителькою української мови та літератури, потім у Чорному. За сумісництвом деякий час була завучем Чорнянського НВК, викладала у комунальному закладі «Приколотнянський ліцей» Вільхуватської сільської ради. Любила читати, цитувала Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка.

«Мама – справжня, ніжна, чесна, добросовісна, любляча. Людина з великим серцем і душею. Часто повторювала, як любить свою роботу, як добре, що тоді, у 80-х, обрала українську мову та літературу», –згадує донька Юлія.

Село Чорне, де жила сім'я, із перших днів повномасштабної війни опинилося в окупації.

«Понад пів року батьки виживали. Був дефіцит продуктів і побутових речей, безгрошів'я, моральний гніт. Зрештою, вони дочекалися Збройних Сил України. Матуся як наварить борщу та насмажить пиріжків, як запече курку – усе для хлопців, щоби підтримати бойовий дух. Її материнське серце розривалось від того, що чиїсь діти далеко від дому, що їм холодно чи голодно. Упевнена, що за любов до Батьківщини, чесність та порядність, батьки і поплатитися… Як би це прикро не звучало, але колаборантів було чимало. Більшість втекла в росію, та деякі залишилися і не понесли покарання... Не вистачає слів, щоб описати відчай і також – подяку батькам за все. Тепер нема ні мами з татом, ні рідного дому, нічого. Навіть старі фотографії полетіли з ними… Чекаю, що батьки подзвонять і скажуть: «Донечко, все добре...», – додала Юлія.

У Тетяни Єрохіної залишилися мама, донька, зять, онучка, сестри і племінники.

Софія Заєць загинула від авіаударів російської армії по селу Чорне Купʼянського району Харківщини. 15 лютого 2024-го ворог скинув туди КАБи. 

Разом з дівчиною загинула її тітка Тетяна Єрохіна з хрещеним Сергієм Єрохіним.

«Коли близько 16:30 батьки разом з Софією зібрали речі і сідали у машину, російська військові випустили ще дві КАБи. Одна бомба потрапила у наш дім, друга – у машину. Сусіди, з якими планували їхати, чекали в своєму авто, їх поранених забрала «швидка», а моїх рідних – уже ні», – згадує двоюрідна сестра Софії, Юлія.

24 березня 2024 року Софії Заєць мало виповнитися 18. Вона була родом із села Довжанка Купʼянського району. Навчалася на першому курсі Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, вивчала історію. Мріяла стати психологинею і допомагати іншим. Рідні лагідно називали її Сонею. Вона – старша дочка у багатодітній родині. «Це була дуже серйозна дівчинка, відповідальна, наполеглива, добра і справедлива. Зростала справжньою патріоткою. Мої батьки піклувалися про неї. Вона у них жила, мала окрему кімнату, гарний інтернет для онлайн-занять. Їй там подобалося. Соня ще казала: «Тепер це мій дім», – додала Юлія.У Софії Заєць залишилися мама, бабуся, сестри Аня і Віка, братик Нікіта.

Харківська обласна військова адміністрація спільно із платформою Меморіал: вбиті росією 

Долучіться до збору даних – розкажіть про загиблих рідних та близьких, заповнивши форму:

Для загиблих військових https://forms.gle/gx6rCHNBCnSbPdXM6

Для цивільних жертв https://forms.gle/dR3P4EUWd2VVbM7Q6

Читайте також:

Планується евакуація 220 дітей з Куп'янської громади — Андрій Беседін (відео)

Займав керівну посаду в окупаційній адміністрації Петропавлівки: колаборанта судитимуть заочно

Шестирічну Кіру з дідусем Валерієм вбили росіяни у Великому Бурлуці

Facebook сторінка Куп'янськ Gromada Group

Telegram-канал КУП'ЯНСЬК Gromada Group