Як живе окупована Куп’янщина та Ізюмщина станом на 7 серпня

Ганна Тишко 07.08.2022 у 19:14 3 449

Огляд ситуації на тимчасово окупованих територіях Ізюмського та Купʼянського районів станом на 7 серпня.

Як живе окупована Куп’янщина та Ізюмщина станом на 7 серпня

Впродовж останніх чотирьох діб (4–7 серпня) за офіційними даними Генштабу ЗСУ, експертів Інституту вивчення війни та за інформацією місцевих Telegram-каналів і груп на Словʼянському напрямку і на тимчасово окупованих територіях Ізюмського та Купʼянського районів зафіксована така ситуація.

Місцеві колаборанти перефарбовують в кольори рашистського триколору
знак на вʼїзді до Шевченкового

Слов’янський напрямок

За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), станом на вечір 4 серпня українські війська просунулися вперед на російські оборонні рубежі в Дмитрівці, Мазанівці та Сулигівці, близько 15 км на південний захід від Ізюма.

93-я механізована українська бригада «Холодний Яр» додатково заявила, що її війська відбили Дібровне, 20 км на південний захід від Ізюма.

Всі ці населені пункти продовжують щоденно обстрілювати окупанти.

Ситуація в Куп’янському районі в плані бойових дій, за інформацією місцевого населення, залишається спокійною.

Петропавлівка: черга за рашистською «гуманітаркою» у 40-градусну спеку

російське «громадянство», «паспорти», «пенсії», «референдум»

В окупованих Купʼянську та Ізюмі діють незаконні «пенсійні фонди», «поліція», «тимчасові військово-цивільні адміністрації», «паспортні столи», в яких працюють місцеві колаборанти.

Російська окупаційна влада різко розширює паспортизацію окупованих українських територій, вимагаючи від громадян України отримання російських паспортів.

Наразі місцеве населення похилого віку отримує «допомогу» від російського міністерства надзвичайних ситуацій (10 тис. на місяць). Для регулярного отримання пенсій потрібно подати документи для отримання російського громадянства, відмовившись від громадянства України. Це є незаконною вимогою окупаційної влади, яка шантажує громадян України голодною смертю і ставить їх перед неможливим вибором.

Гауляйтер Купʼянщини Максим Губін відправляє до російських таборів 200 дітей

Доступ до українських банків, мобільний зв’язок

Послуги з «обналичивания» карток українських банків на окупованих територіях надають місцеві ділки під високі відсотки (маєш 10 тис. грн. – отримуєш 7 тис. грн, тобто «послуги» надаються під 30% комісії).

Український мобільний зв’язок та інтернет на окупованих територіях відсутній. Локацій, де «ловить» Київстар чи Водафон, дуже мало.

Окупанти продовжують використовувати цю ситуацію на свою користь, засобами РЕБ унеможливлюючи роботу українських операторів і встановлюючи надзвичайно високі ціни за картки російського оператора.

Як повідомляють місцеві мешканці, окупанти «звітують» про запуск російського оператора ТЕЛЕ-2. Доступ до мобільних карток в рф давно вже лише за паспортами, крім того, ціна на ці мобільні картки сягає 800 гривень, що майже в десять разів дорожче, ніж в самій російській федерації. Зрозуміло, що ця мережа стовідсотково буде прослуховуватися і контролюватися російськими спецслужбами.

7 серпня з’явилася інформація, що мережа ТЕЛЕ-2 вже доступна в Купʼянську для дзвінків, але без Інтернету. Про її роботу в Ізюмі та у селах обох районів інформації немає.

Торгівля на ізюмському «залізничному» ринку

Ціни на ринках, «гуманітарна допомога»

Окупанти фактично не виконують визначених міжнародними конвенціями норм щодо того, що окупаційна влада зобов’язана забезпечити цивільне населення підконтрольних їй територій усім необхідним.

В Ізюмі «гуманітарна допомога» доступна мешканцям не всіх районів. А якщо й доступна, то складається з однієї банки тушонки, однієї пачки крупи та пачки чаю або печива на два тижні на родину. Хліб дають безкоштовно по одній буханці двічі на тиждень, однак чи є це пайкою на родину, чи на одну особу – невідомо.

Рашистське телебачення продовжує знімати постановочні сюжети з показовим роздаванням «гуманітарки». Там вже пакунки більші, але явно всім бажаючим їх не вистачає. В одному сюжеті фігурують дві «буханки» (старі малі УАЗики), які ніби привезли пакунки для 350 родин. Мінімальна кількість членів цих родин – 1000 осіб. Звісно, що це брехня, і забезпечити таку кількість осіб харчами хоча б на два тижні з двох таких машин неможливо.

Засоби гігієни в таких наборах не передбачені, а ціни на них на ринках продовжують зростати.

Не скаржаться на нестачу продовольства родини місцевих колаборантів. Їм доступні не лише продукти, а й побутова хімія, корми для тварин, бензин, дизпаливо тощо. Значну частину надходжень з рф колаборанти привласнюють собі і роздають «по блату» - родичам, друзям, корисним знайомим. Відомі факти перепродажу доставленого з рф за завищеними цінами.

Рашистське телебачення звітувало, що в Ізюмі і Купʼянську працюють ринки. В Ізюмі центр міста і район міського ринку неодноразово обстрілювали окупанти, що робить таку торгівлю і його відвідування вкрай небезпечними.

Борівська селищна рада повідомляла, що окупанти вимагають від місцевих торговців оформлення «патенту», ціна на який сягає 50 тисяч. Тому бажаючих торгувати не багато, а ціни надзвичайно високі.

Товари на ринках винятково російські, або з «днр» та «лнр». Залишки українських продуктів давно розграбовані.

В Ізюм місцеві підприємці завозять товари з Куп’янська, куди вони, в свою чергу, постачаються з рф.

Крім того, окупанти відновили в Купʼянську роботу м’ясокомбінату та молокозаводу, на яких працюють місцеві мешканці, які пішли на співпрацю з окупантами. Про рівень зарплат чи практику «натуральної оплати» інформація відсутня.

Щодо цін, то рашистські канали і місцеві телеграм групи повідомляють приблизно такі приклади:

Мʼясо: 180–200 грн., масло 65 грн (пачка 200 г), хліб 30 грн буханка в Великому Бурлуці, в Петропавлівці Купʼянського району і самому Купʼянську дешевше – 15 грн буханка, 20 грн батон, 25 грн булка «сімейна».

Цукерки стали предметом розкоші, так само як і сир та ковбаса. Ціни на ці звичні товари сягають 500–800 грн за кілограм.

Надзвичайно дорогими і дефіцитними стали предмети гігієни і побутова хімія. Ціни на них різняться залежно від якості та відомості бренду, однак є завищеними не у рази, а на порядки.

Злиденна рашистська «гуманітарка»

Медична допомога, забезпечення ліками

Доступ до медичної допомоги наявний, чимало лікарів продовжують працювати в лікарнях і поліклініках. Медичні препарати можуть надаватися безкоштовно за результатами відвідин сімейного лікаря. Проте вони, як правило, найдешевші, вкрай низької якості і їхній асортимент надзвичайно обмежений.

В Купʼянську почали працювати аптеки, проте ціни там високі, а розрахунок лише в рублях.

Доставка ліків від відомої російської так званої «волонтерської» команди Надін та її «красоток» інколи відбується, надаються фотозвіти і списки тих, кому «пощастило» в інстаграмі та телеграм групах.

Однак частими є випадки, коли люди з оприлюднених списків не отримують нічого, а за посилки родичі і друзі давно перерахували «волонтеркам» чималі кошти.

Футбол: футбольний матч 6 серпня
Свого табло рашисти не привезли, українське не переналаштували

«освіта», «культура», «змі», «спорт»

На окупованих територіях деякі школи вже встигли отримати «російські акредитації». Також планують окупанти відкривати школи без таких документів. Скільки вчителів погодилися працювати і скільки учнів планують відвідувати такі школи наразі невідомо.

В Ізюмі та навколишніх селах, де більшість закладів зруйновано, планують «відкривати» ліцеї № 11 та № 3. Приміщення ліцею № 12, де навчалися молодші класи, недавно було зруйнована вщент, а в приміщенні ліцею № 2, крім штабу, окупанти розташували також крематорій.

Щодо засобів масової інформації, на окупованих територіях ще можна слухати українське радіо. Окупанти старанно транслюють «радіо Z», причому роблять це також в людних місцях, зокрема на ринках через гучномовці або іншу апаратуру для трансляції гучного звуку.

Щодо окупантських «змі», відоме лише «видання» «Ізюмський телеграф», яке «звітує про успіхи» місцевого «мера» Владислава Соколова, який навіть не спромігся вставити вибиті вікна в будівлі міськвиконкому, але продовжує імітувати активну «роботу» з розбудови вщент знищеного окупантами міста.

Також діють рашистські групи в телеграмі, де окупаційна влада займається традиційною агітацією і пропагандою.

Нещодавно рашисти «відкрили» в Купʼянську так званий «Досуговый центр Единой России», де місцевим дітям промивають мізки, вчать малювати рашистські символи і поділяти їхні «цінності».

Вже другий тиждень на місцевому стадіоні в Купʼянську проводяться футбольні матчі, в останньому, наприклад, брали участь дві команди – «Купянск» та «Гости».

В окупованих селах та Ізюмі такі «розваги» недоступні.

Окупаційна влада Купʼянщини організує незаконне вивезення дітей до російської федерації немов би «на відпочинок». Справжня мета - зомбування дітей у спеціально організованих у росії таборах. Цей процес рашисти називають «перевихованням».

Малюнки купʼянських дітей в рашистському «досуговом центре»

Евакуація

Евакуація на підконтрольну Україні територію залишається можливою через Печенізьку дамбу, яка доступна лише для пішого переходу. Цей коридор не є офіційним, інколи його рашисти обстрілюють, проте він діє вже третій місяць і врятував життя близько 10 тисяч людей.

Цього тижня прохід дамбою в бік окупованої території заборонила українська сторона, оскільки почастішали випадки «туристичних» поїздок за українськими пенсіями, товарами, а також через небезпеку поширення інформації.

Російські військові не випускають через свої блокпости з окупованої території чоловіків призовного віку (а інколи і юнаків 14–17 років). Ціна проїзду до дамби з території Купʼянщини 800–1000 грн з особи. Далі евакуація з Чугуєва до Харкова українськими волонтерами є безкоштовною.

Доступним залишається виїзд через Купʼянськ до рф і далі до країн Балтії. Там рашисти випускають чоловіків, питання лише в наявності коштів і бажання виїхати. Російські волонтери також надають допомогу і організовують безкоштовний проїзд для українських біженців навіть до країн Західної Європи. Звісно, можуть бути проблеми з перетином кордону під час «співбесід» з чоловіками представників російських спецслужб.

В Telegram-групах думки учасників щодо життя в окупації різні: від «оставьте людей в покое, они выживают, как могут» до сподівань на швидкий контрнаступ ЗСУ і деокупацію наших територій.


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини