Це кремлівський диктатор називав денацифікацією України. «Вулиці, школи, будинки зруйновані. Люди вмирають. Я ще дитина. Але таке дитинство зіпсувало мені все майбутнє життя. Усе моє життя тепер буде темрявою після фільму жахів. Тепер я буду панічно боятися гучних звуків та яскравих спалахів. Тепер я буду завжди їсти, допоки шлунок не буде повний…» – говорила вона. Це наслідки пережитого Маргаритою, сліди російської агресії, які закарбуються в душі дівчини назавжди. Це сліди в душах десятків тисяч інших українських дітей, які відчули на собі жахіття російської агресії. Ну а що може відчувати дитина у підвалі, коли чує вибухи? У фільмі згадуються різні історії, що сталися з учнями Харківського ліцею №131. Історії з дітьми, які вже розмірковують як дорослі. Олена Кравець прокинулася вранці 24 лютого 2022 року від вибухів. Вона пригадує свої відчуття, страхи і слова, що говорила дитині. Марина Галич, мати Матвія, розповідає, як вони втекли від війни з Донеччини на Харківщину і як їх тут наздогнала війна. Аріна Гайтина, Марія Орєхова, Дар’я Тесленко й досі відчувають страх, коли чують вибухи. Вчителька української мови та літератури Наталія Погорєлова згадує з життя своїх учнів кілька історій, які її найбільше вразили. Докторка психологічних наук, професорка Тамара Хомуленко розповідає про наслідки війни для підсвідомості дітей, як це позначиться на їхньому фізичному та психологічному стані.
Українську версію фільму можна переглянути за цим посиланням:
Англомовна версія фільму:
Проєкт реалізує Харківський прес-клуб за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
